Мы даем ЗНАНИЯ для принятия решений, УВЕРЕННОСТЬ в их правильности и ВДОХНОВЛЯЕМ на развитие честного бизнеса, как основного двигателя развития Украины
КРУПНОМУ БИЗНЕСУ
СРЕДНЕМУ и МЕЛКОМУ БИЗНЕСУ
ЮРИДИЧЕСКИМ КОМПАНИЯМ
ГОСУДАРСТВЕННОМУ СЕКТОРУ
РУКОВОДИТЕЛЯМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
Для ФЛП
ПЛАТФОРМА
Единое информационно-коммуникационное пространство для бизнеса, государства и социума, а также для профессиональных сообществ
НОВОСТИ
и КОММУНИКАЦИИ
правовые, профессиональные и бизнес-медиа о правилах игры
ПРОДУКТЫ
и РЕШЕНИЯ
синергия собственных и партнерских продуктов
БИЗНЕС
с ЛІГА:ЗАКОН
мощный канал продаж и поддержки новых продуктов

На порозі великих змін: як новий Регламент покращить роботу Київради

20.10.2016, 13:00
17
0
Анатолій Пашинський
юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»; помічник-консультант депутата Київради О. Макарова

Цей надважливий 92-сторінковий документ покликаний підвищити ефективність роботи депутатського корпусу, мінімізувати корупційні ризики та чітко врегулювати процедурні аспекти діяльності Київради

1 вересня 2016 року вступив в силу новий Регламент Київради – результат наполегливої шестимісячної праці провідних столичних фахівців у галузі місцевого самоврядування. Цей надважливий 92-сторінковий документ покликаний підвищити ефективність роботи депутатського корпусу, мінімізувати корупційні ризики та чітко врегулювати процедурні аспекти діяльності Київради. Отже, які вони – найбільш революційні нововведення Регламенту-2016?

Прозорість – понад усе

Досягнення повної відкритості та прозорості діяльності Київради як представницького органу столичної громади було першочерговим пріоритетом при розробці нового Регламенту. Так, в новий Регламент не було перенесено положення Регламенту 2014 року про можливість проведення закритих пленарних засідань, адже Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачає закритого формату засідань, а стаття 3 Закону «Про доступ до публічної інформації» визначає гарантію доступу до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень як одну з складових права громадянина на доступ до публічної інформації. Більше того, в новому Регламенті передбачено проведення онлайн-трансляцій не лише пленарних засідань, а й засідань постійних комісій Київради – тепер кожен член територіальної громади зможе відстежувати розгляд питань на засіданнях комісій та здійснювати громадський контроль за роботою її членів в режимі реального часу на веб-сайті Київради. Окрім цього, на сайті буде створено відео-архів трансляцій пленарних засідань і засідань постійних комісій Київради.

Відкрита звітність фракцій та депутатів

Закон «Про статус депутатів місцевих рад» передбачає обов’язок кожного депутата ради не рідше одного разу на півріччя інформувати територіальну громаду про роботу ради та її органів, а також періодично, але не рідше одного разу на рік, звітувати перед громадою про свою роботу. Згідно з новим Регламентом Київради така звітність з абстракції перетвориться на конкретику – звіти кожного депутата тепер мають оприлюднюватись на сайті Київради та висвітлюватись в газеті «Хрещатик». Ще однією прогресивною нормою Регламенту став обов’язок депутатських фракцій звітувати про свою діяльність у раді. Хоча закон вимагає здійснення звіту лише від депутатів ради, новим Регламентом передбачено обов’язок фракцій звітувати про свою роботу перед громадою не рідше одного разу на рік. Зазначені звіти також мають розміщуватись на сайті та висвітлюватись в «Хрещатику».

«Антикорупційні» статті нового Регламенту

Відповідно до статті 3 Закону «Про запобігання корупції», депутат місцевої ради є особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, а отже є суб’єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону. У той же час у Регламенті 2014 року жодним чином не згадувались такі терміни як «неправомірна вигода» чи «конфлікт інтересів», а містилось лише поняття «особистої заінтересованості», яке було відсутнє у будь-якому законі чи підзаконному акті та за своєю сутністю не узгоджувалось з положеннями профільного Закону «Про запобігання корупції». З огляду на це, одним з основних досягнень нового Регламенту стало включення до нього двох антикорупційних статей про запобігання корупції та недопущення конфлікту інтересів.

Згідно з новим Регламентом, депутату прямо забороняється вимагати, просити, одержувати подарунки безпосередньо або через інших осіб для себе чи близьких осіб у зв’язку зі здійсненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій місцевого самоврядування. Винятком можуть бути лише подарунки від близьких осіб, що не пов’язані з виконанням владних повноважень, а також «загальновизнані уявлення про гостинність» - певні знаки поваги чи прояви гостинності (вітальна листівка чи філіжанка кави від колеги, квіти на урочистому заході) на суму не більше однієї мінімальної заробітної плати від однієї особи за один раз або на суму не більше двох прожиткових мінімумів від однієї особи (групи осіб) протягом року, якщо це не пов’язано з виконанням депутатом функцій місцевого самоврядування. У разі ж, якщо до депутата надійшла пропозиція неправомірної вигоди, він має відмовитись від неї, ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію, за можливості залучити свідків, а також повідомити про це Київському міському голові та постійній комісії Київради з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції. Контроль за дотриманням зазначених положень, а також надання консультацій та роз’яснень з питань запобігання корупції також покладено на вищезгадану постійну комісію.

В новому Регламенті детально визначено дії депутата в умовах потенційного та реального конфлікту інтересів – тобто в умовах наявності у депутата приватного інтересу у сфері, в якій він виконує свої представницькі повноваження, що може вплинути або безпосередньо впливає на об’єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання своїх депутатських повноважень. Якщо депутат дізнався про наявність у нього конфлікту інтересів не на засіданні Київради чи комісії, він має не пізніше наступного робочого дня письмово повідомити про це голові відповідної комісії, Київському міському голові та голові постійної комісії з питань запобігання корупції. У разі, якщо депутату стало відомо про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів прямо на засіданні Київради чи однієї з її комісій, він повинен невідкладно подати письмову заяву головуючому або ж публічно заявити про наявність у нього конфлікту інтересів перед розглядом відповідного питання. Окрім цього, новий Регламент також передбачає право будь-якого депутата Київради заявити про наявність у іншого депутата конфлікту інтересів. Усі заяви про конфлікт інтересів незалежно від форми чи суб’єкта мають заноситись до протоколу засідання.

Новим Регламентом було також введено додатковий запобіжник для попередження випадків голосування в умовах конфлікту інтересів – головуючий на пленарному засіданні після затвердження порядку денного має звернутись до депутатів з запитанням про наявність у будь-кого з них конфлікту інтересів стосовно будь-якого з питань порядку денного. Питання конфлікту інтересів також не оминуло і тимчасові контрольні комісії– так, депутата не може бути включено до персонального складу комісії, якщо в результаті цього у нього виникне конфлікт інтересів.

Тимчасова контрольна комісія як один з механізмів «захисту меншості»

За загальним правилом, закріпленим в статті 59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення ради, що не є процедурними, мають прийматись більшістю голосів депутатів від загального складу ради. Чи не єдиним винятком з цієї презумпції є рішення про створення тимчасової контрольної комісії ради (далі – ТКК), яке відповідно до статті 48 Закону приймається не менш ніж однією третиною депутатів від загального складу ради. В основі цього положення лежить правовий принцип «захисту слабкої сторони» – прийняття рішення однією третиною голосів дозволяє фракції чи фракціям, що перебувають у меншості, створити контрольний механізм для перевірки дій більшості.

Виходячи з логіки захисту прав меншості, в новому Регламенті передбачено включення попередньо розглянутого в комісіях проекту рішення про створення ТКК до порядку денного пленарного засідання без голосування. На практиці це означає, що зазначений проект рішення не може бути виключений з проекту порядку денного більшістю голосів від загального складу Київради при розгляді проекту порядку денного на пленарному засіданні.

До нового Регламенту також не було перенесено положення Регламенту 2014 року про можливість ліквідації ТКК, що не зібралась протягом одного місяця з дня її створення. Окрім цього, за новим Регламентом рішення Київради про створення ТКК не може бути скасоване – комісія припиняє свою діяльність лише з моменту прийняття радою остаточного рішення про результати її роботи або у разі припинення повноважень ради, яка її утворила, що повністю узгоджується з відповідним положенням статті 48 Закону.

КМДА – в першу чергу виконавчий орган Київради

Сьогодні Київ фактично є єдиним містом в Україні, в якому виконавчий орган ради одночасно виконує функції органу місцевого самоврядування та місцевої державної адміністрації. Це породжує значну кількість управлінських проблем, однією з яких є небажання посадових осіб виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) звітувати перед представницьким органом територіальної громади міста – Київрадою.

Відповідно до статті 101 Закону «Про столицю України – місто-герой Київ», Київська міська державна адміністрація (далі – КМДА) є виконавчим органом Київради, що паралельно виконує функції державної виконавчої влади. З огляду на це, в новому Регламенті чітко прописана підзвітність і підконтрольність департаментів та інших структурних підрозділів КМДА відповідним постійним комісіям Київради за функціональною спрямованістю, а також постійній комісії Київради, до функціональної спрямованості якої належать питання взаємодії Київради та КМДА. Це в першу чергу означає обов’язок структурних підрозділів КМДА звітувати перед зазначеними постійними комісіями на їх вимогу, але не рідше одного разу на рік. Більше того, положення про структурні підрозділи КМДА мають затверджуватись відповідними постійними комісіями Київради, а зауваження і рекомендації комісій з цього приводу є обов’язковими для розгляду і врахування КМДА.

Депутатські запити

Не розуміючи різниці між депутатським запитом (підтримана Київрадою вимога депутата) і депутатським зверненням (письмове звернення, подане депутатом одноосібно), депутати Київради часто зловживали наданим їм законом правом подавати запити. Так, траплялись випадки, коли депутат вносив на розгляд пленарного засідання Київради понад 150 депутатських запитів, більшість з яких стосувались дрібних побутових питань (фарбування паркану, викорчування пня тощо) і адресувались не конкретним відповідальним посадовим особам, а безпосередньо міському голови чи його заступникам.

З метою підвищення ефективності роботи Київради та заохочення використання механізму депутатських звернень, новим Регламентом передбачено додатковий фільтр – депутатський запит може бути поданий лише за умови, якщо попередньо депутатом з цього питання направлялось депутатське звернення і адресат ухилився від відповіді або надав відповідь, яка не задовольнила депутата. Варто підкреслити, що така норма не може вважатись обмеженням законних прав депутата, адже зазначена послідовність «звернення – запит» закріплена в частині п’ятій статті 13 Закону «Про статус депутатів місцевих рад».

Депутатський запит разом із долученою до нього копією депутатського звернення має бути поданий до секретаріату Київради не пізніше 13:00 до дня відповідного пленарного засідання. На самому засіданні головуючий зачитує інформаційну довідку з суб’єктами подання запитів, їх темами та адресатами, після чого кожна депутатська фракція матиме по 3 хвилини для розкриття змісту усіх поданих її депутатами запитів.

Окрім цього, виходячи з принципу «захисту меншості», рішення про підтримку депутатських запитів тепер приймається не більшістю, а однією третиною депутатів від загального складу ради. Схоже положення діє і у Верховній Раді України – відповідно до частини четвертої статті 15 Закону «Про статус народного депутата України», ВРУ приймає рішення про направлення депутатського запиту відповідному органу або посадовій особі однією п’ятою від свого конституційного складу.

ТКК і фракції більше не суб’єкти подання

Частина тринадцята статті 46 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає вичерпний перелік суб’єктів, що мають право вносити питання на розгляд міськради: міський голова, постійні комісії, депутати, виконавчий орган рад, голова місцевої державної адміністрації та загальні збори громадян. З огляду на це, положення нового Регламенту про суб’єктів подання проектів рішень було приведено у відповідність з зазначеною нормою Закону. Зокрема, з числа суб’єктів було виключено депутатські фракції та тимчасові контрольні комісії – замість фракції суб’єктом подання може виступати група депутатів, а звіт тимчасової контрольної комісії тепер має подаватись на розгляд ради головою відповідної комісії.

Реєстрація проекту рішення – як в суді

Згідно з новим Регламентом Київради, усі проекти рішень – навіть ті, в яких не дотримано усіх вимог щодо оформлення – реєструються в секретаріаті в день подання (якщо проект подано в робочий день до 13:00) або не пізніше наступного дня (якщо проект подано після 13:00). На вимогу особи, яка подала проект рішення, на першій сторінці наданої нею копії працівник секретаріату проставляє штамп. Якщо проект не відповідає вимогам оформлення, працівник секретаріату протягом двох днів з дня реєстрації направляє суб’єкту подання письмове повідомлення з зазначенням недоліків та пропозицією усунути їх протягом десяти днів. За аналогією з діловодством в судах загальної юрисдикції, до усунення недоліків по оформленню проект рішення залишається без руху. Окремо варто підкреслити, що до нового Регламенту не було перенесено положення Регламенту 2014 року про право працівника секретаріату відмовити у реєстрації проекту з наданням усних зауважень. За новим Регламентом навіть некоректно оформлений проект обов’язково реєструється, після чого зауваження надаються виключно в письмовому вигляді – це дозволяє мінімізувати політичні та корупційні ризики при реєстрації проекту рішення.

Попередній розгляд проекту рішення

Передбачена Регламентом 2014 року процедура попереднього розгляду проектів рішень постійними комісіями та управлінням правового забезпечення діяльності Київради містила ряд суттєвих недоліків, зокрема були відсутні чіткі строки передачі проекту з одного органу до іншого, а також існувала можливість затягування розгляду проекту на певних етапах. Наприклад, час для розгляду проекту в постійних комісіях обраховувався не з моменту його реєстрації в секретаріаті, а з моменту його реєстрації у відповідній комісії. У той же час старий Регламент не визначав строку передачі проекту з секретаріату до постійної комісії, що створювало можливість не давати руху певним проектам рішень вже на етапі реєстрації. 

Саме тому при розробці нового Регламенту в кожному конкретному випадку було передбачено строки розгляду і передачі проекту рішення від органу до органу, а також детально виписано механізм «мовчазної згоди», за якого проект вважається підтриманим, якщо комісія не прийняла щодо нього відповідного рішення у встановлений строк. Тепер строки розгляду проекту рішення для непрофільних (20 днів) і профільної комісії (35 днів) обраховуються не з моменту надходження проекту в комісію, а з моменту його реєстрації в секретаріаті. Більше того, за новим Регламентом будь-яка постійна комісія без відповідного доручення заступника міського голови – секретаря Київради або міського голови може за власною ініціативою розглянути будь-який проект рішення в порядку, встановленому для непрофільної комісії, та направити свій висновок профільній комісії.

Разом з тим, в новому Регламенті поряд з механізмом робочої групи введено нове поняття «підготовчої групи». На відміну від робочої групи, підготовча група може створюватись як профільною, так і непрофільною комісією, а її створення не потребує згоди суб’єкта подання. При цьому підготовча група створюється, працює та подає свої пропозиції на розгляд комісії виключно в межах строків, передбачених для розгляду проекту непрофільною (20 днів) або профільною комісією (35 днів).

Нововведення передбачені також і в діяльності управління правового забезпечення діяльності Київради – зокрема, принцип «мовчазної згоди» тепер поширюється і на управління, якщо воно не розглянуло проект протягом 14 днів. Окрім погодження чи ухвалення правового висновку про невідповідність проекту вимогам законодавства, управління тепер може погоджувати проект рішення з письмовими рекомендаціями, проте вже не має права відправляти проект «на друге коло», якщо на його думку воно не було розглянуто певною постійною комісією. Натомість передбачена можливість направлення проекту рішення з прямо з пленарного засідання на розгляд певної постійної комісії за рішенням більшості голосів депутатів від загального складу ради.

Невідкладність та винятковість

Виходячи з того, що часовий проміжок між засіданням Президії (яка надає міському голові рекомендації щодо формування проекту порядку денного) та відповідним пленарним засіданням Київради складає мінімум 10 днів, за цей час в столиці гіпотетично можуть виникнути певні невідкладні питання, що потребують термінового реагування з боку Київради. Саме для цього в Регламенті 2014 року було передбачено можливість у виняткових випадках прямо на пленарному засіданні доповнювати проект порядку денного невідкладними проектами рішень, що були попередньо розглянуті постійними комісіями та управлінням правового забезпечення, але не розглядались на Президії. Проте депутати та КМДА часто зловживали цим механізмом, подаючи на кожному засіданні близька десятка «невідкладних» проектів рішень без належного обґрунтування.  

Згідно з вимогами нового Регламенту, суб’єкт подання у своєму письмовому обґрунтуванні має зазначити не лише причини невідкладного розгляду такого проекту, а й пояснити винятковість випадку. Наприклад, виходячи з встановлених Земельним кодексом строків практично всі проекти рішень Київради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є невідкладними, проте тепер у своєму обґрунтуванні суб’єкт має також зазначити і про його винятковість – тобто чим саме цей проект рішення про надання дозволу відрізняється від сотні інших проектів, що знаходяться в Київраді.

Окрім цього, для оптимізації роботи Київради та зменшення кількості невідкладних проектів рішень було запроваджено положення, за яким обґрунтування невідкладності повинно бути підписане міським головою і в той же день розміщене на сайті, якщо суб’єктом подання невідкладного проекту рішення є КМДА або якщо проект рішення стосується надання статусу скверу/парку чи інших питань містобудування та землекористування. При цьому усі обґрунтування мають зачитуватись вголос суб’єктом або головуючим на пленарному засіданні, щоб депутати у кожному конкретному випадку мали змогу оцінити реальну невідкладність цього питання та винятковість ситуації.

Особливості обговорення і голосування питань на пленарному засіданні

Новий Регламент Київради містить низку важливих нововведень до звичної процедури обговорення проекту рішення. Зокрема, дещо модифіковано інститут гарантованого виступу від фракції: якщо фракція брала 3-хвилинний виступ під час обговорення, то в кінці процедури обговорення вона має право на гарантований виступ тривалістю 1 хвилина, а якщо 3-хвилинний виступ фракцією використаний не був – то гарантований виступ в кінці обговорення триватиме 3 хвилини. Окрім цього, новий Регламент вводить інститут фракційного «тайм-ауту», згідно з яким головуючий має оголосити перерву до 30 хвилин на вимогу не менш як двох фракцій за умови використання цього права фракцією не більше одного разу за пленарне засідання.

Відповідно до положень нового Регламенту, депутат має право на виступ з мотивів голосування лише під час обговорення питання порядку денного, а не після голосування за нього. Регламентом також чітко виписано право депутата на 30-секундну репліку, що надається головуючим на вимогу депутата у разі згадки його прізвища. Окрім цього, кожен депутат тепер має право супроводжувати свій виступ аудіовізуальними матеріалами (слайди, таблиці, малюнки, аудіо- чи відеозаписом) без необхідності прийняття процедурного рішення. У той же час фотофіксацією місця розташування і фактичного стану тепер супроводжуватимуться не лише питання містобудування та землекористування, а й питання володіння, користування та розпорядження комунальним нерухомим майном.

Новий Регламент також містить низку прогресивних новацій у процедурі голосування на пленарному засіданні. Зокрема, якщо під час своєї доповіді суб’єкт подання (доповідач) зазначає, що погоджується з зауваженнями профільної комісії чи управління правового забезпечення, що зафіксовані у відповідних письмових висновках, у разі відсутності заперечень чи пропозицій інших депутатів проект рішення може відразу ставитись на голосування в цілому з урахуванням зауважень. Разом з тим, якщо проект прийнято за основу, окремо проголосовано кожну правку, але після цього проект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття в цілому, він вважається прийнятим у першому читанні і направляється до профільної комісії на друге читання з урахуванням проголосованих правок.

Друге читання від «А» до «Я»

Розгляд проектів законодавчих актів у другому читанні традиційно є однією з найскладніших процедур в будь-якому колегіальному органі. Регламент Київради 2014 року містив лише декілька пунктів про друге читання, що залишали по собі більше питань, аніж відповідей. Саме тому, взявши за основу Регламент ВРУ, автори нового Регламенту виписали окрему статтю, що визначає порядок підготовки проекту рішення до другого читання та його розгляд на пленарному засіданні Київради.

Відповідно до положень нового Регламенту, прийнятий у першому читанні проект направляється до профільної комісії, яка протягом 7 днів збирає пропозиції депутатів та протягом 20 днів систематизує їх у формі таблиці з чотирма колонками: 1 колонка – текст, прийнятий за основу; 2 колонка – усі редакції положень рішення відповідно до внесених депутатами пропозицій; 3 колонка – коментарі постійної комісії з приводу кожної пропозиції; 4 колонка – остаточна редакція проекту рішення, що пропонується комісією для прийняття у другому читанні. Під час розгляду проекту на пленарному засіданні у другому читанні проводиться голосування окремо по кожному положенню статті в редакції постійної комісії (колонка 4); при цьому зауваження і пропозиції з колонки 2 ставляться на голосування лише у разі наполягання депутата, що їх подав. Якщо ж на пленарному засіданні не було підтримано жодної з редакції з колонок 4 і 2, то дане положення вважається прийнятим у редакції, в якій воно було проголосоване за основу (колонка 1).

Новий підхід до поняття «процедурне рішення»

Якщо при розробці нової концепції реєстрації проектів рішень в Київраді певні положення було рецепійовано з сфери процесуального права, то при виробленні нового підходу до механізму прийняття процедурних рішень у Київраді ідею було запозичено з галузі корпоративного права. Так, за аналогією з положеннями статутів акціонерних товариств, згідно з новим Регламентом процедурні рішення приймаються більшістю голосів від присутніх на засіданні депутатів, а не більшістю від загального складу Київради. Список процедурних рішень включає в себе оголошення технічної перерви, зміну черговості розгляду питань порядку денного, питання тривалості пленарного засідання, зміни у процедурі обговорення або його дострокове припинення, обрання способу голосування (руками чи опитуванням) у випадку технічної несправності системи «РАДА-4», визначення процедури голосування за допомогою бюлетенів при таємному голосуванні, а також розслідування факту порушень при таємному голосуванні.

Повторний розгляд проекту рішення по системі «(1 або 2) + 1»

Нечіткі формулювання Регламенту 2014 року допускали двозначні тлумачення щодо того, скільки разів проект рішення може ставитись на повторний розгляд пленарного засіданні Київради. Усвідомлюючи важливість цього питання для роботи Київради, в новому Регламенті було передбачено нову систему «(1 або 2) + 1» з обов’язковою ініціативою суб’єкта подання для повторного розгляду проекту рішення.

Згідно з новим Регламентом, якщо при проведенні голосування з питання порядку денного рішення не було прийнято, це питання може бути повторно розглянуто на цьому пленарному засіданні за ініціативою суб’єкта подання (доповідача) не більше одного разу за рішенням, прийнятим більшістю голосів від загального складу ради. За ініціативою суб’єкта подання проект рішення, що не було прийнято на пленарному засіданні, може бути також включено до порядку денного іншого пленарного засідання. При цьому у разі повторного розгляду проекту рішення на іншому пленарному засіданні відповідний проект рішення може бути розглянуто і поставлено на голосування лише один раз. Якщо ж проект було відхилено і на другому пленарному засіданні, він вважається відхиленим і повертається суб'єкту подання. Подальший розгляд такого проекту рішення або проекту, що дослівно чи по суті повторює його, можливий лише на наступній сесії за умови його повторної реєстрації.

«У мене не спрацювала картка»

Як показала практика, навіть одна з найсучасніших систем електронного голосування Київради «РАДА-4» (у ВРУ використовується її попередник «РАДА-3») іноді може дати збій: не спрацьовує картка для голосування, замість голосу «за» висвічується голос «проти» тощо. Цим часто користувались депутати, які іноді залишали сесійну залу по справах і не встигали повернутись для голосування за потрібний їм проекту рішення. Розуміючи, що для прийняття рішення не вистачило саме його голосу, депутат заявляв, що у нього не спрацювала картка, і вимагав повторного голосування.

Відповідно до норм нового Регламенту Київради, якщо депутат вважає, що сталася помилка електронної системи для голосування, він може звернутись до головуючого з вимогою щодо проведення повторного голосування (не слід плутати з повторним розглядом проекту рішення). У разі підтвердження помилки технічною службою секретаріату, головуючий має дискреційне право поставити або не поставити відповідне питання на повторне голосування, але лише за умови, якщо зазначена помилка вплинула на результат – наприклад, рішення набрало 60 голосів, і один з депутатів заявляє про помилку системи. 

Таким чином, новий Регламент передбачає цілу низку принципових нововведень, що мають позитивно відобразитись на роботі Київської міської ради. Проте не варто забувати, що Регламент є «живим документом» – протягом усього скликання до нього не просто можна, а навіть потрібно буде вносити зміни, адже будь-яке писане право за своєю сутністю є абстракцією, а проблеми, що виникають у повсякденній роботі – конкретикою.

Подготовлено специально для Платформы ЛІГА:ЗАКОН
Связаться с редактором

Войдите, чтобы оставить комментарий