Мы даем ЗНАНИЯ для принятия решений, УВЕРЕННОСТЬ в их правильности и ВДОХНОВЛЯЕМ на развитие честного бизнеса, как основного двигателя развития Украины
КРУПНОМУ БИЗНЕСУ
СРЕДНЕМУ и МЕЛКОМУ БИЗНЕСУ
ЮРИДИЧЕСКИМ КОМПАНИЯМ
ГОСУДАРСТВЕННОМУ СЕКТОРУ
РУКОВОДИТЕЛЯМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
Для ФЛП
ПЛАТФОРМА
Единое информационно-коммуникационное пространство для бизнеса, государства и социума, а также для профессиональных сообществ
НОВОСТИ
и КОММУНИКАЦИИ
правовые, профессиональные и бизнес-медиа о правилах игры
ПРОДУКТЫ
и РЕШЕНИЯ
синергия собственных и партнерских продуктов
БИЗНЕС
с ЛІГА:ЗАКОН
мощный канал продаж и поддержки новых продуктов

Операция «Антидерегуляция» или почему украинцам может стать сложнее трудоустроиться за рубежом

17.12.2015, 16:22
8
0
Александр Ружицкий
Советник ЮК EVERLEGAL

Операція «Антидерегуляція» або чому українцям може стати важче працевлаштуватися за кордоном (матеріал публікується мовою оригіналу).

Як відомо, навесні 2015 року парламент прийняв новий Закон «Про ліцензування видів господарської діяльності». Слідуючи обраному державою вектору дерегуляції бізнесу, документ зменшує вичерпний перелік видів підприємницької діяльності, які підлягають ліцензуванню. За задумом законодавця, реалізація такої стратегії повинна підвищити рейтинг нашої держави за умовами ведення бізнесу й вплинути на зростання інвестиційної привабливості України.

Серед іншого, Законом залишено ліцензійною діяльністю посередництво у працевлаштуванні за кордоном, а Міністерство соціальної політики України визначено органом ліцензування. З метою виконання Закону, Мінсоцполітики розробило проект Постанови КМУ «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном», якою спробувало врегулювати процедуру отримання ліцензії.

Втім, незважаючи на задекларовану урядову політику дерегуляції, запропоновані ліцензіатом зміни не відповідають вимогам часу, не спрощують процедуру отримання ліцензії й не дають відповіді на виклики, з якими щоденно стикаються компанії у працевлаштуванні українців за кордоном.

Зокрема, проектом розширюється перелік документів, які необхідно подати для отримання ліцензії. Так, станом на сьогодні типовий перелік виглядає так:

1. заяву;

2. договір про співпрацю з іноземним роботодавцем щодо працевлаштування;

3. документ про реєстрацію іноземного роботодавця;

4. витяг з реєстру/ліцензію про вид діяльності іноземного роботодавця;

5. дозвіл на працевлаштування громадян України за кордоном (отримується іноземним роботодавцем);

6. колективний договір в компанії іноземного роботодавця або довідка про його відсутність;

7. погоджений проект трудового договору між українським працівником та іноземним роботодавцем.

Перелік може змінюватися, залежно від специфіки діяльності компанії, але зазвичай він саме такий.

До вказаного переліку документів Мінсоцполітики пропонує додати:

8. копію паспорта керівника української компанії;

9. довідку про відсутність контролю в українській компанії  (в контексті іноземної агресії);

10. довідку про місце провадження діяльності української компанії.

Це ще не все. У разі, якщо українська компанія-посередник співпрацює з іноземним посередником, а не напряму з іноземними роботодавцем, необхідно буде ще додати:

  • документи про реєстрацію та вид діяльності іноземного посередника;
  • договір між іноземним посередником та іноземним роботодавцем.

Ліцензіат, напевно, й не підозрює, наскільки складно українській компанії, яка надає послуги у сфері працевлаштування за кордоном,  підготувати деякі документи з такого переліку. Особливо ті, що слід отримати від іноземного партнера через їх конфіденційність (наприклад, копію колективного договору чи довідку про його відсутність, або ж договір між іноземним посередником та іноземним роботодавцем), чи через відмову іноземців мати справу з українцями у зв’язку з  надмірним формалізмом нашого законодавства. Додатковим тягарем для іноземного роботодавця є також обов’язок легалізувати усі запитувані від нього документи.

Для отримання документів від іноземних роботодавців українські компанії-посередники вимушені фактично надавати послуги у працевлаштуванні українців за кордоном, при цьому не маючи відповідної ліцензії. В результаті, це призводить до того, що ряд українських компаній працює «в тіні» й не платить податків. А спроба офіційно отримати усі документи від іноземного партнера не рідко призводить до відмов у співпраці з сторони іноземних роботодавців.  У результаті українські бізнес програє конкуренцію іноземному у підборі спеціалістів не через кваліфікаційні вимоги до них, а лише з підстав формальностей працевлаштування. Такі вимоги роблять українські компанії менш привабливими для співпраці у порівнянні з іноземними конкурентами.

Не вирішує проект й старої проблеми  щодо складності працевлаштування українців у міжнародних мережевих компаніях. Якщо українська компанія-посередник вже співпрацює з глобальним роботодавцем, який влаштовує українських працівників у різних частинах світу, подання переліку із 10 документів для отримання ліцензії стосовно кожної окремої країни – це надмірний тягар та перешкода у веденні бізнесу!

До того ж, розширений перелік документів для отримання ліцензії зовсім не захищає прав працевлаштованих за кордоном українців, адже після надання ліцензії подальшого контролю за іноземними роботодавцями  з боку нашої держави не здійснюється.

Зважаючи на такі песимістичні для бізнесу перспективи, компанії-члени Американської торгівельної палати в Україні надали свою підтримку пропозиціям й запропонували внести зміни до проекту та значно скоротити перелік документів, який необхідно подавати для отримання ліцензії, залишивши три позиції:

1. заяву;

2. зовнішньо-економічний договір про співпрацю щодо працевлаштування;

3. документ про реєстрацію іноземного роботодавця/посередника.

При цьому, запропоновано скасувати вимогу щодо легалізації документа про реєстрацію іноземного партнера, якщо відповідний витяг/довідку стосовно нього можливо отримати з онлайн реєстрів.

Залишається сподіватись, що висловлені критичні зауваження та запропоновані зміни будуть враховані при детальному обговоренні проекту в стінах українського уряду.

Ружицький Олександр

Радник юридичної компанії EVERLEGAL

Подготовлено специально для Платформы ЛІГА:ЗАКОН
Связаться с редактором

Войдите, чтобы оставить комментарий