Минулого тижня відбувся ХII Щорічний форум Асоціації юристів, присвячений розвитку ринку юридичних послуг. Втім, приблизно з року 2008 вектор, по якому рухається наш ринок, як таким розвитком назвати складно. Юридичний ринок безперервно трансформується, знову і знову намагаючись пристосуватися до непростої економічної ситуації. Як у дикій природі хижак атакує ослаблену і поранену особина, так і в юридичному бізнесі відбувається природний відбір, де виживають лише найсильніші. Тут все частіше демпінгують, відбивають чужих клієнтів, переманюють юристів і партнерів. А хтось і сам, іноді, вимушений прокричати "no mas" (вистачить - ред.), викинувши на боксерський ринг білий рушник. Втім, залишаються і ті, хто все ще щиро вірить в адвокатську етику, зберігаючи при цьому обличчя переможця.
Цього року на Форумі за старою доброю традицією акули юридичного консалтингу знову ставно крутили в конференц-аквариуме розкішного 5-звездочного готелю, ділячись досвідом, обмінюючись посмішками і рукостисканнями. Втім, уявна байдужість акули перед атакою жертви оманливо. Запах крові на юррынке відчуємо як ніколи : Україну покинули ряд міжнародних гравців, відбулися гучні переходи і реорганізації, аудиторські компанії значно посилили свій юридичний напрям, а клієнти продовжують безжально скорочувати бюджети на зовнішніх радників...
Коло конкурентів замикається
Конкуренція на ринку стає жорсткіше. І, схоже, що у її меж немає межі. Якщо раніше юристи обурювалися підступами підлих конкурентів, які пропонують клієнтам вирішити питання за півціни, то цього разу на Форумі про демпінг практично не згадували. Чи то звиклися, чи то демпінг вже нормально. Хоча, швидше, виникли проблеми поважливіше.
По-перше, аудиторські фірми великої четвірки, які ніколи раніше не розглядалися в якості прямих конкурентів юрфірмам, активно нарощують м'язи власних юридичних департаментів. По-друге, ті ж самі групи м'язів продовжує прокачувати і бізнес, перетворюючи свої правові департаменти на повноцінні внутрішні юридичні фірми. Не додають привабливості зовнішньому консалтингу і скандали, викликані недавніми конфліктами між юрфірмами і колишніми клієнтами. Як наслідок, кращі команди (приміром) по податкових спорах вже можна зустріти не лише на юридичному ринку, але і в самому корпоративному секторі. Чи жарт, в ході минулого на форумі голосування з'ясувалося, що саме юридичні департаменти зовнішній консалтинг розглядає в якості головного сьогоднішнього конкурента! Хто б міг про це серйозно замислитися 5 років тому?
Виходимо за рамки, тримаємо баланс
Дійсно, український ринок минулого року покинуло багато відомих міжнародних юридичних брендів. Проте, за словами експертів, це зовсім не свідчить про їх боязнь наших правил гри, а швидше вказує на частину загальної стратегії. Навпаки, національним операторам українського юррынка слід бути готовими до активніших дій іноземних конкурентів. А доки ті узяли тайм-аут, українські юристи не планують розслаблятися, вважаючи, що більшість міжнародних компаній на ринку все ж залишаться, а на заміну пішло прийдуть нові. Цю гіпотезу може частково підтвердити недавній вихід на український ринок компанії Kinstellar.
Український юридичний ринок, незважаючи на усі свої проблеми, стає усе більш інтернаціональним, тому його інтеграція у світовий юридичний простір неминуча. З іншого боку, внутрішні проблеми самі підштовхують українців до цього сміливого кроку. За своєю природою керівні партнери великого юридичного консалтингу є продавцями послуг, і якщо Україна на сьогодні не може надати їм можливість для заробітку - вони вимушені шукати його за кордоном. Можна констатувати, що усередині України на сьогодні можливості для розвитку юридичного бізнесу досить обмежені. Як результат, за останній час декілька відомих українських компаній вийшли на зарубіжні ринки і тепер представлені в Казахстані, Німеччині, Австрії і навіть Росії. Причому йдеться не про представництва, а саме про повноцінні регіональні офіси зі своїми клієнтами, практиками і стратегіями розвитку.
Втім, досвід багатьох старожилів українського бізнесу, які ще задовго до кризи встигли відкрити/закрити свої представництва в інших регіонах, підказує, що зібрати необхідну команду однодумців, тримати марку і контролювати якість послуг, гідну основного бренду, досить складно. Принаймні, ви маєте бути готові до регулярних набігів з інспекціями і постійного контролю. З цієї причини деякі з сучасних конкістадорів не шукають зовнішніх лідерів, здатних очолити практику, а відкривають власним старшим юристам шлях до партнерства, відправляючи завойовувати нові землі тих, кого самі виростили, і тих, в чиїх професійних якостях абсолютно упевнені.
Що стосується роботи українських юридичних компаній на російському ринку, то це окрема тема. Гостра і делікатна. Немов відчайдушний канатоходець Філіп Петі, що одного разу ризикнув пройти по канату, натягнутому між двох веж-близнюків Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку, українці нині працюють в Росії, балансуючи між правом і політикою. Проте якщо відомого француза після його сміливої авантюри органи правопорядку зрозуміли і пробачили, то українцям можуть просто перекрити в'їзд до країни. Що, власне, вже і відбувається.
Свій вибір українські легіонери в російській юридичній лізі аргументують людським чинником. За їх словами, існує маса клієнтів, політичні погляди яких не співпадають із загальним настроєм. Вони не хочуть аплодувати в тому ж напрямі, що і більшість російського суспільства, тому часто симпатизують і віддають перевагу саме українському консалтингу. Крім того, більшість з них економічно не може собі дозволити співпрацювати з англійськими або американськими юридичними фірмами. А ось цінова політика українців ним по кишені.
Прибуток падає, партнерство дрібніє
Що ж продовжує приносити юристам гроші? Минулого року велику частину свого часу вони приділяли розвитку практик корпоративне право/M&A, litigation і, звичайно ж, податкам. Як бачимо, вказані напрями вже не перший один рік залишаються найбільш стабільними і важливими для юридичного бізнесу. Хоча, є один момент: не дивлячись на те, що частіше юристи практикували саме корпоративне право, обслуговуючи господарську діяльність своїх клієнтів, велику частину прибутку ним в 2015 році все ж принесла судова практика. Що ж, схоже, усі ми скоро неминуче перетворимося на судебників ;).
Також цікаво, що для досягнення партнерського статусу у великій юридичній компанії на сьогодні, за словами окремих представників ринку, старшому юристові необхідно досягти відмітки 500 тис. доларів прибутку в рік за рахунок самостійно притягнених ним клієнтів. Цікавий і той факт, що, за словами старожилів ринку, раніше подібний пороговий бар'єр до партнерства був принаймні в три рази більше…
Опір даремний?
Але, незважаючи на усі знегоди, у трансформації українського юридичного ринку є і позитивні сторони. З кожним роком він стає більше консолідованим і поступово усвідомлює значущість свого соціального вкладу в українське суспільство. В період політичної турбулентності лідируючі юридичні компанії спільними зусиллями підготували так званий White Paper - аргументований список законодавчих змін, необхідних для того, щоб в країні, нарешті, відбулися якісні і довгождані реформи. Документ був дбайливо переданий вгору, новій владі, проте за старою традицією загубився десь на столах чиновників.
Відомо, що ціла плеяда представників юридичного співтовариства після зміни влади виявилася на впливових державних постах. Для кожного з них такий сміливий крок у безодню був продиктований різними чинниками. Деяких влада вабила, у тому числі, і особистими амбіціями. Для когось це був відмінний шанс добре запрацювати. Адже не секрет, що політика в нашій країні залишається однією з найвигідніших сфер бізнесу. Проте, в новій владі були і залишаються романтики, що прийшли з певною місією на волонтерських началах. Деякі з них вже встигли втратити свій ентузіазм, спустошивши фінансову подушку, зібрану раніше. Хтось продовжує битися з вітряними млинами бюрократії і боротися із забобонами психології своїх підлеглих державних службовців. А когось державна система вже встигла виплюнути назад у бізнес, порахувавши, що ті грають не за правилами.
Так, система чинить опір! Це підтверджують і ті, хто все ще зберіг сили з нею боротися. Втім, хочеться щиро вірити, що її опір даремний, і одного разу стара система таки дасть збій. А реформи нарешті запрацюють. Адже ми делегували у владу професіоналів своєї справи і шукати їм знову заміну означало б втратити надію на краще майбутнє для наших дітей…
Репутація - рецепт довголіття
Пам'ятаю, якось давно одна молода людина, керівний партнер маленької фірми, дала мені інтерв'ю, яке довелося неабияк "порізати" по деяких етичних аспектах. Він чесно признався, що не хоче довго і старанно працювати, а бажає просто "зрубати бабла на відкаті", вкласти ці гроші у бізнес і далі жити на відсотки. Цілком можливо, що його погляди на життя змінилися. Але варто визнати, що подібні настрої в юридичному бізнесі сьогодні зовсім не рідкість. Існує величезний "сірий" ринок юруслуг, який знаходиться в тіні і працює за своїми правилами. Та і публічні компанії не завжди дотримують професійну етику. Усім їм треба поставити собі питання і чесно на нього відповісти: яке майбутнє вони хочуть для своїх компаній?
Ринок дорослішає. За останній рік безліч юридичних фірм відсвяткували 10-річчя і навіть 20-річчя, досягнувши повнолітньої зрілості. Вони були і залишаються флагманом, орієнтиром для інших колег по ринку. Більшість з них мають видатну репутацію і готові ділитися своїм досвідом. На їх думку, якщо ви розглядаєте свій бізнес в далекій перспективі, любите свою справу і плануєте його розвивати - ніколи не женетеся за легенями і швидкими грошима. "Програючи в короткій перспективі, ви виграєте в довгій". Адже головна конкурентна перевага юридичного бізнесу - грати за правилами і зберігати репутацію, яка неодмінно принесе вам величезні дивіденди.
Сергій Саченкоголовний редактор порталу ЮРЛИГА, адвокат
Фотографії Асоціації юристів України
