Мы даем ЗНАНИЯ для принятия решений, УВЕРЕННОСТЬ в их правильности и ВДОХНОВЛЯЕМ на развитие честного бизнеса, как основного двигателя развития Украины
КРУПНОМУ БИЗНЕСУ
СРЕДНЕМУ и МЕЛКОМУ БИЗНЕСУ
ЮРИДИЧЕСКИМ КОМПАНИЯМ
ГОСУДАРСТВЕННОМУ СЕКТОРУ
РУКОВОДИТЕЛЯМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
Для ФЛП
ПЛАТФОРМА
Единое информационно-коммуникационное пространство для бизнеса, государства и социума, а также для профессиональных сообществ
НОВОСТИ
и КОММУНИКАЦИИ
правовые, профессиональные и бизнес-медиа о правилах игры
ПРОДУКТЫ
и РЕШЕНИЯ
синергия собственных и партнерских продуктов
БИЗНЕС
с ЛІГА:ЗАКОН
мощный канал продаж и поддержки новых продуктов

Как быстро договориться с судом: институт «Соглашения с правосудием» в Украине

25.06.2015, 15:51
11
8
Екатерина Недорезанюк
Юрист компании «Мир юридических услуг»

Інститут «угоди з правосуддям» або, як його ще називають, інститут «угоди про визнання вини» є новим інститутом українського кримінального процесу. У 2012 році при прийнятті чинного Кримінально-процесуального кодексу України (далі – «КПК») законодавець, керуючись бажанням осучаснення вітчизняної судової системи, запозичив даний інститут з «Заходу». Однак, не так сталося як гадалося.

ЯК ШВИДКО ДОМОВИТИСЬ З СУДОМ: ІНСТИТУТ «УГОДИ З ПРАВОСУДДЯМ» В УКРАЇНІ

Інститут «угоди з правосуддям» або, як його ще називають, інститут «угоди про визнання вини» є новим інститутом українського кримінального процесу. У 2012 році при прийнятті чинного Кримінально-процесуального кодексу України (далі – «КПК») законодавець, керуючись бажанням осучаснення вітчизняної судової системи, запозичив даний інститут з «Заходу». Однак, не так сталося як гадалося.

В ідеалі, інститут «угоди про визнання вини», був створений для зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальних справах, зокрема збереження витрат з держбюджету на судову систему Інша позитивна сторона даної угоди, це те, що за її укладання, можна пом’якшити покарання обвинуваченого (підсудного).

По факту ж, під угодою про визнання вини розуміють юридичну домовленість сторін обвинувачення та захисту щодо вирішення кримінальної справи на взаємовигідних умовах – визнання обвинуваченим/підсудним своєї вини в обмін на м’якшу міру покарання, ніж та, що визначена законом за злочин, у вчиненні якого його обвинувачено.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним (обвинуваченим) може бути укладена у провадженні щодо:

- кримінальних проступків;

- злочинів невеликої чи середньої тяжкості;

- тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Тобто, виходячи з положень ч. 4 цієї статті, угоду не може бути укладено у кримінальному провадженні:

- щодо особливо тяжких злочинів (окрім тих що віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України);

- щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких завдано шкоду інтересам особи (а не державним чи суспільним інтересам);

- в якому бере участь потерпілий (дана ознака наявна лише в 32 % складів злочинів).

Укладання угоди про визнання вини в Україні можливе у кримінальних провадженнях за 55% статей Кримінального кодексу.

Зміст угоди розкриває стаття 472 Кримінального процесуального кодексу, де визначено, що в угоді зазначаються:

- її сторони;

- формулювання підозри чи обвинувачення;

- правова кваліфікація з зазначенням відповідної норми Кримінального кодексу;

- суть справи (істотні обставини провадження);

- беззастережне визнання підозрюваним (обвинуваченим) своєї винуватості;

- його обов’язок щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце);

- згода підозрюваного на призначення певного покарання або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням;

- наслідки укладення та затвердження угоди.

Тобто процес укладення угоди про визнання має наступний вигляд: прокурор та підозрюваний (обвинувачений) домовляються про її укладення. → На основі дослідження обставин справи, залежно від тяжкості вчиненого правопорушення, особі пропонується пом’якшення покарання, якщо вона визнає вину та «здасть» інших → Складається текст угоди, сторони її підписують, прокурор направляє її разом з обвинувальним актом до суду. → Суд, не досліджуючи обставини справи, виносить рішення, про яке було домовлено, таким чином затверджуючи угоду.

Однак це все теорія, а от з практикою виникають проблеми. Адже особливості судової системи України спричиняють конфлікт між природою інституту «угоди» та традиційними цінностями нашого  кримінального процесу. Експерти вважають, що угода про визнання вини в тому класичному вигляді, у якому вона діє в США та Англії, за жодних умов не може бути запозичена до нашого законодавства. Адже вона суперечить принципу об’єктивної істини та презумпції невинуватості.

Ряд противників введення такого інституту в сучасне кримінальне судочинство посилаються на досить вагомі аргументи:

По-перше, такий законодавчий припис, на їх думку створить ще одну корупційну систему, оскільки  підозрюваний і обвинувачений будуть зацікавленні в вирішенні справи саме шляхом укладення даної угоди;

По-друге, фактично це нормативно закріплена вина невинуватої особи, що є нонсенсом в правовій державі;

По-третє, угода про визнання вини суперечить принципам кримінального судочинства в Україні.

Проте поряд з негативними рисами угода має значні переваги, які полягають у оптимізації кримінального судочинства, раціональному і економному використанні бюджетних видатків, що виділяються на здійснення правосуддя, скороченні часу розгляду кримінальних справ, а, отже, і строку тримання обвинуваченого/підсудного під вартою, зменшенні навантаження на суддівський корпус, забезпеченні прав потерпілого тощо.

Інститут угод з правосуддям все-таки застосовується в українському судочинстві. Так відповідно до статистичних даних за останні 10 місяців на розгляд судів із обвинувальним актом направлено більш ніж 110 тис. кримінальних проваджень, з них понад 22 тис. (або 22 %) – з укладенням угод під час досудового розслідування. Найбільш активно інститут угод застосовується у Рівненській (27 %, з них 16 % складають угоди про примирення і 10,8 – угоди про визнання винуватості), Волинській (26 %, 15 %  та 11% відповідно) та Житомирській областях (25 %, 14,3 % та 10,5 %).

Доцільним на нашу думку, було би взяти на озброєння практику Німеччини, яка не застосовує класичний варіант угоди про визнання вини, але взяла його за основу, щоб створити ту угоду, яка буде практично використовуватись саме у них. Ідеальним було би затвердження порядку про застосування норм інституту «угоди з правосуддям», в якому би чітко крок за кроком розписувалась процедура укладення угоди.

Висновок

Зі спливом двох з половиною років з  моменту введення в дію нового КПК, можна зробити однозначний висновок про те, що система була не готова до нововведення у вигляді «угоди про визнання вини». Потрібно виходячи з практики кримінального процесу, знайти «українську» альтернативу класичній англо-американській угоді – у вигляді розумного компромісу. Так, щоб прокурори не мали бажання та можливості «домовлятися» з обвинуваченими/підсудними задля користі і не ігнорували своє право пропонувати останнім укласти угоду лише тому, що самі не розуміють як цей інститут застосовувати.

Катерина Недорізанюк, юрист ЮК «Світ юридичних послуг»

Подготовлено специально для Платформы ЛІГА:ЗАКОН
Связаться с редактором

Войдите, чтобы оставить комментарий