З двох ухвалених законопроектів (№ 8267 і № 9744)якими уперше в Україні вводяться спеціальні умови діяльності IT- індустрії, пригнічуюча частина новел викладена в Законі "Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно спеціального режиму оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції" (№ 9744). У практичному плані, в другому документі - Законі "Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції" (№ 8267), варто відмітити лише положення про зменшення розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для суб'єктів індустрії програмної продукції.
Позитивно оцінюючи досить прості і зрозумілі умови про розмір ставок податкових платежів, одночасно можна відмітити істотні практичні труднощі на етапі застосування на практиці нових положень закону з урахуванням того, що визначення податкових операцій, для яких застосовуються такі ставки і критерії визнання "суб'єктом господарювання індустрії програмної продукції" термінологічно частково несогласованны між собою. Крім того, вони не узгоджуються з положеннями цивільного законодавства України у сфері інтелектуальної власності, зокрема авторського права.
Наприклад, в Законі № 9744:
- Не приведені тлумачення "операцій з поставки програмної продукції"одночасно в Податковому кодексі України відповідний термін відсутній, а Закон України "Про авторське право і суміжні права" не містить терміну "програмна продукція" - замість цього дає визначення терміну "комп'ютерна програма", який також надалі використаний і в Податковому кодексі;
|
Дмитро Гузий |
- Відповідна сфера "економічної діяльності" - "індустрія програмної продукції"у якій передбачається застосування податкових пільг також не має чіткого визначенняа лише встановлюється через відповідні "критерії" по п. 1.5. нового п.14 підрозділу 10 Податкового кодексу України. Причому, оперуючи такими формулюваннями, як "видання програмного забезпечення", "видання і реалізація (продаж, прокат і надання ліцензій) системних пакетів програм, службових і ігрових програм", "публікація готового (несистемного) програмного забезпечення, у тому числі переклад або адаптацію несистемного програмного забезпечення", "написання, модифікування, тестування і забезпечення технічною підтримкою, документування програмного забезпечення (у тому числі з використанням комерційних або вільно поширених модулів", Закон № 9744 дійсно істотно ускладнює практичне застосування відповідних критеріївоскільки вищезгадані операції мають системне і повноцінне визначення поняття авторського права і видавничої справи. А тому вони повинні застосовуватися у відповідному значенні до комп'ютерних програм як творів, що в деяких випадках може призводити до неможливості застосування критерію, як такого у рамках процедур по даному Закону;
- Формулювання Закону відносно операцій з даними, базами даних, операцій з "наданням права на використання програмного забезпечення, включаючи передачу майнових прав інтелектуальної власності на програмне забезпечення (комп'ютерні програми) " містять істотні неузгодженості або протиріччя з базовим законодавством, що також спричинить складнощі при практичному застосуванні цих положень.
Деякі положення Закону про процедури у рамках взаємодії з податковими органами також можуть призводити до їх неоднозначному тлумаченню і застосуванню на практиці.
Таким чином, визнаючи в цілому позитивні економічні і податкові новели Закону № 9744, не можна не відмітити недостатній рівень його юридичної і функціональної підготовки.
Навряд чи можна називати прийняті акти - "революцією" в IT-отрасли - оскільки йдеться передусім про умови для спрощення і оптимізації роботи великих вітчизняних гравців в цій сфері.
Практичне застосування цих законів дозволить об'єктивно оцінити їх істинну користь. І, звичайно, дуже бажано, щоб результатом впровадження вищезгаданих положень був не лише ріст прибутків IT- компаній, але і збільшення розміру офіційних заробітків і соціальних гарантій найнятих робітників.
Дмитро Гузийпартнер юридичної компанії "Трайдент".
Читайте також матеріал ЮРЛИГИ : IT- бізнес отримав податкові пільги з коментарем фахівця з інформаційних технологій.
