Частные исполнители: правила рекламы и конкуренции

Частный исполнитель Андрей Авторгов, анализируя зарубежное и отечественное законодательство о частных исполнителях, предлагает закрепить соответствующие требования в Кодексе профессиональной этики
5.08.2019, 10:00
432
0

Материал публикуется на языке оригинала

Рішенням Першого з'їзду приватних виконавців України від 14 листопада 2017 року, було затверджено Кодекс професійної етики приватних виконавців.

Стаття 10 зазначеного Кодексу регулює правила рекламування діяльності приватного виконавця та містить застереження щодо недобросовісної конкуренції.

Відповідно до вимог даної статті, приватний виконавець не повинен вести недобросовісну конкуренцію, зокрема, характеризуючи свою кваліфікацію; як самостійно, так і через третіх осіб надавати необґрунтовані обіцянки щодо результатів стягнення; займатися індивідуальною рекламою, у тому числі через засоби масової інформації. Порівнювальна реклама (порівняння статистичних даних діяльності приватних виконавців або інша інформація, яка порівнює діяльність приватних виконавців) забороняється. Інформування про діяльність приватного виконавця повинна обмежуватися виключно відомостями стосовно професійного виконання обов'язків та досвіду роботи приватним виконавцем а також ідентифікуючими відомостями про місце знаходження офісу приватного виконавця, засоби зв'язку, часи прийому тощо.

На жаль, досить часто на практиці не всі виконавці дотримуються цих принципів.

Так, можна спостерігати рекламу приватних виконавців, яка гарантує 100% результат, в разі звернення саме до цього приватного виконавця, або ж офіс приватного виконавця позиціонує себе як «команду кращих юристів».

Також стягувачі та їх представники з неприкритою іронією повідомляють про те, що після того, як рішення на їх користь з'явилося в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, до них телефонують по декілька приватних виконавців за день, пропонуючи свої послуги з виконання судового рішення.

Чи такий стан речей є прийнятним?

Напевно, що ні.

З одного боку, діяльність приватного виконавця має оплачуваний характер, а отримана від такої діяльності винагорода є джерелом фінансування його офісу та формою заробітку виконавця. Тож цілком природнім є намагання кожного приватного виконавця отримати якнайбільшу клієнтську базу та фінансово вигідні виконання, в тому числі і за рахунок реклами.

Разом з тим, на рекламування послуг приватного виконавця накладаються певні обмеження, аналогічні тим, які існують у адвокатів, нотаріусів, а також у колег по цеху інших країн.

Чому існують такі обмеження рекламування професії? Перш за все через специфіку діяльності приватного виконавця.

Діяльність виконавця пов'язана з правосуддям, з його завершальною стадією. Приватний виконавець несе важливу місію, приводить до виконання судові та інші обов'язкові рішення.

Відтак, високі стандарти професії стосуються і стриманості в рекламуванні своєї діяльності.

Реклама приватного виконавця має бути стримана, етична, ненав'язлива. До того ж має бути гідний носій і відповідне сусідство, аби не принижувати професію.

Навряд чи буде відповідати цим критеріям рекламне оголошення, розміщене на порталі, де продають вживані речі, або ж оголошення, розклеєне на стовпах, чи таблички на деревах.

Так, Правила адвокатської етики адвокатів України містять застереження про те, що рекламні матеріали про адвокатську діяльність (та будь-які інші матеріали, такі як бланки, візитівки та інше) не можуть містити:

- оціночних характеристик відносно адвоката;

- критики адвокатами інших адвокатів;

- заяв про вірогідність успішного виконання доручень та інших заяв, що можуть викликати безпідставні надії у клієнтів;

- вказівок, які можуть сформувати уявлення, що діяльність саме цього адвоката характеризується рисами і показниками, притаманними, в дійсності, адвокатурі як такій.

Рекламні матеріали про діяльність адвоката мають бути об'єктивними, достовірними, чіткими та зрозумілими й не повинні містити натяків, двозначностей або іншим чином утворювати підґрунтя для введення потенційних клієнтів в оману, а також мають відповідати розумним естетичним вимогам. Рекламні матеріали не можуть демонструватись (розміщуватись) за допомогою способів (у способи), які дискредитують інститут адвокатури, створюють умови для його зневаги, принижують професію та статус адвоката України.

Правила професійної етики нотаріусів України визначають, що діями, які підривають професійну гідність, зокрема, визнаються:

настирливе і неодноразове нав'язування своїх професійних послуг;

договори або домовленість з іншими, ніж практикуючий нотаріус, особами про розподіл або передачу коштів, одержаних за вчинення нотаріальних дій;

Також проаналізуємо міжнародний досвід з цього питання.

Кодексом професійної етики судового виконавця Республіки Польща судовому виконавцеві заборонено застосовувати рекламу у будь-якому вигляді, у тому числі й особисту.

Разом з тим, судовий виконавець має право інформувати про свою професійну діяльність та діяльність своєї канцелярії виключно за допомогою власної інтернет-сторінки.

При цьому, інформація про професійну діяльність та діяльність канцелярії не може, зокрема:

вводити в оману,

мати характер пропозиції (оферти), а також будь-яким іншим способом схиляти до подання заяв про здійснення виконавчого провадження,

стосуватися інших судових виконавців або канцелярій судових виконавців,

містити будь-які оціночні чи порівняльні елементи,

інформувати про сторони та учасників виконавчих проваджень, уповноважених осіб або про здійснювані виконавчі провадження,

стосуватися інших судових виконавців чи фірм.

Кодекс етики судового виконавця Республіки Молдова містить статтю 18, яка забороняє рекламу приватного виконавця. Так, судовому виконавцю заборонено рекламувати, прямо чи опосередковано, свою професійну діяльність. Єдиними посиланнями судового виконавця є його знання та репутація, отримані в результаті здійснення професійної діяльності. Судовий виконавець не має права пропонувати свої послуги кредиторам/клієнтам нечесним способом. Зазначена в частині першій цієї статті заборона не стосується інформації на офіційних бланках, конвертах, візитних картках і в мережі Інтернет про судового виконавця, про його контактні дані та послуги, що надаються.

Таким чином, професійні правила вітчизняних адвокатів, нотаріусів, а також приватних виконавців інших країн, містять певні обмеження рекламування власної діяльності, а порушення цих правил трактується як порушення правил професійної етики, та тягне за собою дисциплінарну відповідальність.

Що визнається недобросовісною конкуренцію в кодексах етики приватних виконавців інших країн

Кодекс професійної етики судового виконавця Республіки Польща говорить про те, що судовий виконавець зобов'язаний утримуватися від будь-яких форм неналежної професійної конкуренції, зокрема від: безпосереднього чи опосередкованого впливу на здійснюваний кредитором вибір судового виконавця, встановлення надмірно високої оплати за здійснення юридичного представництва у виконавчому провадженні, використання послуг посередників, які професійно чи в іншій формі залучають до стягнення заборгованості кредиторів, здійснення іншої ідентифікації судового виконавця та канцелярії ніж та, яка зазначена у відповідних правових нормах, інспірування або редагування судовим виконавцем інформації засобів масової інформації щодо здійснюваної ним чи іншими судовими виконавцями професійної діяльності, укладення у будь-якій формі договорів з кредиторами чи їх представниками, що стосуються здійснення виконавчого провадження, участь у будь-якій формі у колекторських підприємствах чи підприємствах, які здійснюють торгівлю заборгованостями.

Кодексом етики приватних виконавців Болгарії недобросовісною конкуренцією визнається:

- надання прямо чи опосередковано будь-якої частини платежів, що вимагаються на підставі закону, своїм клієнтам чи особам, пов'язаним з такими клієнтами;

- залучення клієнтів шляхом надання приватним виконавцем виконавчих послуг на безоплатній основі або за зниженими тарифами;

- співробітництво з особами, які нав'язують кредитору конкретного приватного виконавця та отримують за це певну матеріальну вигоду.

Також етичними правилами виконавців Болгарії передбачено, що відкриття будь-яких офісів для клієнтів за межами території, на якій відповідно до Закону здійснює свою професійну діяльність приватний виконавець, є порушенням професійної етики.

Кодекс Етики судового виконавця Республіки Молдова (Стаття 32) також містить заборону на професійну недобросовісну конкуренцію.

Недобросовісна професійна конкуренція може проявлятися під час здійснення професійної діяльності через будь-яку дію чи вчинок судового виконавця, приватного бюро судового виконавця чи об'єднаного бюро судових виконавців. Проявом недобросовісної професійної конкуренції вважається:

a. будь-яка дія чи вчинок судового виконавця, приватного бюро судового виконавця чи об'єднаного бюро судових виконавців, через які вживається практика обмови (відкрите або таємне викладення неточної та/або неправдивої інформації про діяльність іншого судового виконавця/бюро);

b. нечесна конкуренція, зокрема, податкове шахрайство; ошукування клієнтів та співробітників бюро судового виконавця; нарахування, збір, облік та / або отримання виконавчих витрат з порушеннями нормативно-правової бази або необґрунтована відмова від їх збору; отримання вигоди в результаті плутанини і т.д.

c. несхвальні публічні заяви про інших судових виконавців / бюро;

d. публічна або конфіденційна критика колег щодо їх підготовки та якості надання послуг, за винятком випадків оцінки професійного рівня та перевірки роботи судового виконавця;

f. дії та вчинки судового виконавця під час виконання службових обов'язків, в яких він підкреслює сторонам/отримувачам послуг переваги, якими вони наділені завдяки тому, що звернулися саме до його бюро, а також вжиття інших методів зацікавлення клієнтів звернутися в подальшому за послугами саме до його бюро;

g. збір виконавчих витрат (мито, податки та/або збори) в меншому ніж встановлений законодавством розмірі, або використання різної інформації для створення плутанини навколо розміру цих витрат;

h. вимагання переміщення до свого бюро виконавчого листа або інших документів, які знаходяться в управлінні іншого бюро судового виконавця, без згоди особи, на прохання якої розпочато виконавче провадження;

i. відмова або ухилення від отримання виконавчого листа, який відноситься до його компетенції згідно діючого законодавства та територіальної юрисдикції і/або направлення сторін до іншого судового виконавця чи прийняття виконавчих документів в рамках іншої територіальної юрисдикції, ніж та, що визначена для судового виконавця Палатою;

j. направлення прохачів послуг чи кредиторів з виконавчими документами (як передбачено у ст. 15 Виконавчого кодексу) з малими комісійними до інших судових виконавців;

k. збір інформації, різними засобами, про діяльність судових виконавців, з метою здобуття відомостей про частку, доходи та вигоду, яку отримують бюро судових виконавців;

l. переманювання кадрів, підготовлених іншим бюро судового виконавця;

m. будь-які дії судового виконавця, вчинені особисто або через посередника, спрямовані на заманювання клієнтів та збільшення доходів свого бюро за рахунок інших судових виконавців, основані на порівняннях або підкресленні винятковості свого бюро, особистості судового виконавця, співробітників бюро, імен та кількості клієнтів бюро, або будь-якій іншій інформації, яка може сприяти створенню думки про перевагу одного бюро над іншим.

Вітчизняні реалії

Повертаючись до вітчизняних реалій, говорячи про недобросовісну конкуренцію. Наскільки нам відомо, приватних виконавців в регіонах турбує «перетягування» колегами клієнтів - стягувачів з відходом від правил територіальної підвідомчості, закріплених в законодавстві про виконавче провадження.

Згідно статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Між тим, вже сформована певна судова практика: як позитивна так і негативна. Проте, вона здебільше говорить на користь того, що виконавче провадження все ж таки може відкриватися, наприклад, за місцезнаходженням банку, в якому знаходяться кошти боржника.

Разом з тим, на жаль, відомі й випадки, коли приватні виконавці в певному регіоні побоюються відкривати виконавчі провадження про стягнення коштів з місцевого впливового боржника, з огляду на неправомірні втручання правоохоронців у процес виконання рішення шляхом проведення безпідставних обшуків, які закінчуються вилученням виконавчих проваджень. Годі й казати про те, що державними виконавцями ці рішення взагалі саботуються. Тому стягувачі змушені шукати виконавців з інших регіонів, подаючи заяви про наявність майна боржника на території іншого виконавчого округу, які, насправді, м'яко кажучи, не відповідають дійсності.

Проте, на сьогоднішній день, жодних застережень щодо цього питання Кодекс етики приватних виконавців не містить, а тому визнавати на майбутнє чи не визнавати ці або інші дії виконавців проявами недобросовісної конкуренції, та вирішувати чи вносити відповідні зміни до Кодексу, має спільнота приватних виконавців.

Між тим, досвід суміжних професій, міжнародний досвід, дає нам певні орієнтири, які потрібно закріпити в нашій молодій професії, і не просто закріпити, а й добиватись їх неухильного виконання.

Слід пам'ятати, що дотримання етичних правил та норм є рівнем зрілості спільноти та слугує сигналом суспільству щодо позитивної динаміки розвитку професії.

Андрій Авторгов, приватний виконавець, к.ю.н.

Подготовлено специально для Платформы ЛІГА:ЗАКОН
Связаться с редактором

Войдите, чтобы оставить комментарий
Рассылка новостей
Подписаться