Мы даем ЗНАНИЯ для принятия решений, УВЕРЕННОСТЬ в их правильности и ВДОХНОВЛЯЕМ на развитие честного бизнеса, как основного двигателя развития Украины
КРУПНОМУ БИЗНЕСУ
СРЕДНЕМУ и МЕЛКОМУ БИЗНЕСУ
ЮРИДИЧЕСКИМ КОМПАНИЯМ
ГОСУДАРСТВЕННОМУ СЕКТОРУ
РУКОВОДИТЕЛЯМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
Для ФЛП
ПЛАТФОРМА
Единое информационно-коммуникационное пространство для бизнеса, государства и социума, а также для профессиональных сообществ
НОВОСТИ
и КОММУНИКАЦИИ
правовые, профессиональные и бизнес-медиа о правилах игры
ПРОДУКТЫ
и РЕШЕНИЯ
синергия собственных и партнерских продуктов
БИЗНЕС
с ЛІГА:ЗАКОН
мощный канал продаж и поддержки новых продуктов

Кодекс з процедур банкрутства: важливі аспекти перехідного періоду від судді ВС

Секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду Верховного Суду Володимир Погребняк звернув увагу на процесуальні моменти оскарження рішень у справах про...
13.05.2019, 09:36
2089
0

https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/185718_opublkovano-kodeks-z-protsedur-bankrutstva

Довгоочікуваний Кодекс України з процедур банкрутства нарешті був офіційно опублікований і суди почнуть його застосовувати з 21 жовтня 2019 року.

Передбачена кардинальна реформа процедури відновлення платоспроможності боржників. Зокрема, вводиться новий для України інститут банкрутства фізичних осіб. Всі ці справи розглядатимуться господарськими судами, які й застосовуватимуть нові правила. А остаточну судову практику з застосування Кодексу сформує Верховний Суд, який відповідає за її сталість і єдність. Проблемні питання правозастосування вирішуватимуться у судовій палаті для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду Верховного Суду.

На питання ЮРЛІГИ щодо новел Кодексу та прогнозів правозастосування люб'язно погодився відповісти секретар цієї судової палати - суддя КГС ВС, к.ю. н. Володимир Погребняк.

Необхідність прийняття Кодексу України з процедур банкрутства

Кодекс дасть можливість суттєво підвищити ефективність процедур банкрутства та дозволить Україні піднятися в рейтингу Doing Business за цим показником та відповідно в загальному рейтингу

Кодекс прийнято у зв'язку з пріоритетністю реформи системи банкрутства та необхідністю підвищення інвестиційної привабливості України. Так, реформу системи банкрутства віднесено до пріоритетних реформ в Україні у стратегічних документах різних гілок влади, зокрема Стратегією сталого розвитку "Україна-2020", Коаліційною угодою, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України. В ході проведення реформи планується вдосконалити процедури банкрутства, зменшити строки провадження у справах про банкрутство та покращити умови ведення бізнесу в Україні за показником "Врегулювання неплатоспроможності" рейтингу Світового банку "Doing Business".

Володимир Погребняк

Підвищення позиції України у рейтингу Doing Business визначено одним з ключових індикаторів реалізації Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020". В діалозі з представниками бізнесу Президентом України зазначалося, що метою України є входження в число перших 50 країн цього рейтингу. У зв'язку з цим слід зауважити, що рейтинг Doing Business є цікавим для масового інвестора середньої ланки, який в структурі глобальних інвестицій займає одне з провідних положень. Інвестиції в країни з низьким рейтингом вони розглядають як ризиковані. Щоб отримати багатомільярдні інвестиції треба потрапити в перші топ-50 рейтингу Doing Business, чи продемонструвати стрімку динаміку просування в гору. Такий варіант для нас є можливим, враховуючи, що у 2012 році Україна посідала всього 152 місце, і з того часу ми показуємо стабільне зростання, зайнявши при цьому 71 місце у 2019 році.

Разом з тим, слід зазначити, що згідно з дослідженням Світового банку "Doing Business" Україна у 2018 році за показником "Врегулювання неплатоспроможності" займала вкрай низьке 149 місце, при цьому в загальному рейтингу - 76 місце. У 2019 році Україна займає відповідно 145 та 71 місця. Таким чином, однією із головних проблем для зростання загального результату України у рейтингу "Doing Business" є покращення результату за показником "Врегулювання неплатоспроможності". На думку експертів, прийняття Кодексу України з процедур банкрутства можна розцінювати як підґрунтя для покращення позиції України за індикатором "Врегулювання неплатоспроможності". Кодекс дасть можливість суттєво підвищити ефективність процедур банкрутства та дозволить Україні піднятися в рейтингу Doing Business за цим показником та відповідно в загальному рейтингу.

Питання застосування судами нового Кодексу у взаємозв'язку з Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

З 21 жовтня 2019 подальший розгляд справ про банкрутство здійснюватиметься відповідно до положень Кодексу незалежно від дати відкриття провадження.

Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності. 20 квітня 2019 Кодекс України з процедур банкрутства опубліковано у газеті "Голос України". Таким чином, Кодекс набрав чинності 21 квітня та вводиться в дію 21 жовтня 2019 року. З цього дня дня втрачає чинність Закон "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", прийнятий у 1992 році, з усіма наступними змінами, та постанова Верховної Ради України, якою цей Закон було введено в дію. Отже, Закон втратить чинність 21 жовтня 2019 року із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства. Крім того, слід зауважувати, що на відміну від редакції Закону 2011 року, якою передбачалося, що його положення застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито після набрання ним чинності, Кодекс України з процедур банкрутства передбачає абсолютно інший підхід. Так, з дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства (21.10.2019) подальший розгляд справ про банкрутство здійснюватиметься відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

Чи передбачений перехід на нові процедури у триваючих справах. Які застосовуватимуться критерії переходу

Провадження у справах на стадії санації продовжуватиметься відповідно до Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до моменту переходу до наступної судової процедури, де провадження здійснюватиметься за Кодексом.

Кодекс не передбачає якихось особливих алгоритму та критеріїв переходу до його застосування, оскільки, як уже зазначалося, з дня введення в дію Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюватиметься відповідно до його положень незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство. Винятком є справи про банкрутство, які на день введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства перебувають на стадії санації. Провадження в таких справах продовжуватиметься відповідно до Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Проте, перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюватиметься відповідно до Кодексу. Крім того, слід звернути увагу на врегулювання впровадження процедури реалізації майна боржника. Положення, що визначають створення електронної торгової системи та авторизації електронних майданчиків, вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності Кодексом (21.07.2019). Тобто, на три місяці раніше ніж введення в дію Кодексу в цілому (21.10.2019). Це пов'язано з необхідністю реалізації Кабінетом Міністрів відповідних кроків щодо забезпечення нормативно-правового регулювання та організаційного забезпечення функціонування електронної торгової системи та електронних майданчиків, оскільки з 21 жовтня реалізація майна боржника здійснюватиметься в електронній торговій системі. Винятком є майно боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства. Проте, у разі непродажу такого майна його подальша реалізація здійснюватиметься відповідно до вимог Кодексу.

Як формуватиметься практика правозастосування. Які повноваження у місцевих та апеляційних судів. У чому обмежений Верховний Суд

Верховний Суд перегляне справу, якщо учасники у касаційних скаргах на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню, викладатимуть скарги на судові рішення, які не підлягають оскарженню окремо, з відповідним обґрунтуванням їх оскарження.

Провадження у справах про банкрутство регулюватиметься Кодексом України з процедур банкрутства, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України. Безумовно, що із застосуванням положень Кодексу першими стикнуться окружні господарські суди, у провадженні яких перебувають справи про банкрутство, та які відкриватимуть нові провадження. Справи про банкрутство розглядатимуться господарськими судами за місцезнаходженням боржника юридичної особи, фізичної особи або фізичної особи-підприємця. Якщо справа не підсудна такому господарському суду, матеріали справи передаватимуться господарським судом за встановленою підсудністю в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства господарські суди наділені всією повнотою компетенції щодо розгляду справ про банкрутство. До основних їх повноважень можна віднести: вирішення питання прийняття заяв боржників, кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство; застосування судових процедур до боржників; розгляд заяв, клопотань та скарг; прийняття рішення про закриття провадження у справі про банкрутство.

У свою чергу апеляційні господарські суди та Верховний Суд долучаться до безпосереднього застосування положень Кодексу України з процедур банкрутства на відповідних стадіях оскарження судових рішень у процедурі банкрутства. У зв'язку з цим слід зазначити, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Кодексом України з процедур банкрутства.

У касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство; ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів; ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство; постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Якщо порівняти із Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", то наразі його положеннями передбачено дещо ширший перелік судових рішень, які підлягають оскарженню в касаційному порядку.

Проте законодавець передбачив у Кодексі України з процедур банкрутства, що скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню. Таким чином, якщо учасники справи про банкрутство у своїх касаційних скаргах на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню, викладатимуть скарги на судові рішення, які не підлягають оскарженню окремо, з відповідним обґрунтуванням їх оскарження, то Верховний Суд матиме можливість переглянути їх в касаційному порядку відповідно до вимог ГПК та Кодексу.

Крім того, слід зазначити, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства. У порівнянні із Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положеннями Кодексу України з процедур банкрутства уточнено порядок розгляду майнових спорів за участю боржника та сконцентровано розгляд усіх таких спорів виключно в межах справи про банкрутство. Апеляційне та касаційне оскарження судових рішень ухвалених за результатами розгляду таких спорів відбуватиметься за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Ставила питання і підготувала Марина Ясинська, головний редактор ЮРЛІГИ

Подготовлено специально для Платформы ЛІГА:ЗАКОН
Связаться с редактором

Войдите, чтобы оставить комментарий
Рассылка новостей
Подписаться