Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Судова система України в умовах карантину

Реклама

Судова гілка влади не може зупиняти свою діяльність навіть в умовах карантину. Однак і працювати так, як раніше, теж неможливо. Що ж відбувається в українських судах і які зміни відбулися в чинному процесуальному законодавстві - все це ми розглянемо в цьому матеріалі.

Зміни в законодавстві

Закон 540-IX (колишній законопроект 3275) від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» вніс зміни до судових процесів.

Адміністративне, цивільне, господарське судочинство зазнало однакових змін.

Законом закріплено, що учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ідентифікація особи учасника справи здійснюватиметься шляхом накладення електронного підпису, якщо такого підпису особа не матиме, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.

Примітка:

Порядок підтвердження особи учасника справи Державною судовою адміністрацією наразі не визначено. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) не функціонує, а Положення про ЄСІТС, на яке здійснюється посилання в процесуальних кодексах, наразі не прийнято.

Основні сподівання на порядок підтвердження особи учасника справи, що має як найоперативніше визначити ДСА України.

Всі процесуальні строки продовжаться на час карантину, а строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк встановленого карантину.

Кримінальне судочинство

1. Статтю 27 Кримінального процесуального кодексу України виклали в новій редакції, згідно з якою кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито.

2. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров'ю особи.

3. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках:

· якщо обвинуваченим є неповнолітній;

· розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;

· необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;

· якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;

· необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Дійсно важливою зміною в умовах карантину є можливість проведення судових засідань дистанційно за допомогою мережі інтернет. Але тут прихована проблема: ЄСІТС, що досі не працює.

Коли запрацює електронне судочинство в Україні?

ЄСІТС мала запрацювати ще з 2019 року. Але ключовим тут стало, нажаль, слово «мала».

Голова Державної судової адміністрації України наказом від 13 квітня 2018 року №168 затвердив Концепцію побудови Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Концепція визначає структуру, організацію та принципи побудови ЄСІТС з використанням сучасних програмно-технічних засобів.

Проте наприкінці минулого року вийшла нова редакція Концепції побудови ЄСІТС, яку затвердили наказом Державної судової адміністрації України від 07 листопада 2019 року № 1096. Цей документ визначив нові строки створення та запуску ЄСІТС та Електронного суду. Оновлена Концепція відклала повноцінний запуск ЄСІТС та «Електронного суду» на 2023 рік.

Тобто повноцінного запуску Електронного суду за попередні періоди не відбулося, є лише пілотні версії, які працюють з численними помилками та недоліками. І наразі можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів не видається можливою.

Чи прискорить карантин запуск ЄСІТС?

Протиепідемічні заходи значно прискорюють деякі процеси в країні, спостерігаємо це і стосовно судової системи. Вища рада правосуддя 26 березня зажадала від Державної судової адміністрації негайно надати проект Положення про ЄСІТС в частині забезпечення дистанційної участі в судових процесах. Також ВРП підкреслила, що ЕСІТС повинна запрацювати вже 01 травня 2020 року. Натомість Державна судова адміністрація пообіцяла розробку змін до процесуальних кодексів, положення про проведення судових засідань в дистанційному режимі і доопрацювання підсистеми «Електронний суд» для забезпечення можливості подавати в суд матеріали в електронному вигляді до 01 червня.

Заплановане впровадження системи, що мала бути поступово запущена до 2023 року, скоротили до надзвичайно стислих строків у 2 місяці.

ДСА зазначила, що офіційне введення підсистеми «Електронний суд» без запуску всіх складових ЄСІТС вимагає нормативного врегулювання, внесення змін до процесуальних кодексів та розробки окремого порядку проведення судових засідань в режимі відеоконференції.

А як щодо інших технічних можливостей?

В період, коли левова частка світового бізнесу перейшла у дистанційний режим роботи за допомогою різних мобільних рішень, таких як Zoom, Microsoft Teams або Skype, чи можливим був би такий варіант для служителів Феміди? Радник голови ДСА Леонід Богданов зазначив, що нові процесуальні норми передбачають віддалену участь сторін «з використанням власних технічних засобів», а не інших засобів комунікації. Програмне забезпечення відео-конференц-зв'язку, яке буде використовуватися для дистанційного судочинства, має вирішувати ряд завдань, головним з яких є підтвердження особи учасника судового процесу (за допомогою ЕЦП). Крім того, необхідно забезпечити: обробку заявок на участь, відеозапис судового засідання, як того вимагає законодавство, ведення протоколу і т.п. Нічого з цього не можна зробити з використанням усім нам відомих програм. Саме тому і має бути впроваджене спеціалізоване програмне забезпечення.

Що відбувається в українських судах?

Єдиного затвердженого підходу до роботи судів та їх структурних підрозділів сьогодні немає. Кожна окрема установа самостійно визначає графік роботи, порядок і спосіб проведення засідань, порядок доступу до приміщень суду, подання документів тощо. За даними прес-матеріалу Служби судової охорони в усіх 227 судах, органах та установах системи правосуддя, що перебувають під охороною Служби, пункти пропуску забезпечені засобами для дезінфекції рук та предметів. Усім без винятку працівникам і відвідувачам установ системи правосуддя співробітники Служби проводять дистанційну термометрію та обмежують допуск особам з ознаками респіраторних захворювань. Так, з початку карантинних заходів у судових установах Києва та Київської області до приміщень судів не допущено 18 осіб з ознаками респіраторних захворювань і підвищеною температурою тіла. Але Служба судової охорони працює ще не у всіх українських судах, тож і протиепідемічні заходи теж вживаються не у всіх судах однаково.

Вища рада правосуддя рекомендувала судам неухильно дотримуватися приписів постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 щодо запровадження карантину з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 та надала власні рекомендації щодо судочинства, зокрема:

· безперервно здійснювати судочинство у невідкладних справах, які визначені процесуальними кодексами та судами (суддями), з дотриманням балансу між правом на безпечне довкілля для суддів, сторін у справах та правом доступу до правосуддя;

· за можливості проводити судові засідання в режимі реального часу через мережу Інтернет;

· на час терміну дії карантину організувати гнучкий графік роботи суддів та працівників апаратів судів, встановити чергування суддів для вирішення невідкладних процесуальних питань та невідкладних справ в особливих видах проваджень;

· обмежити доступ у судові засідання осіб, які не є учасниками проваджень;

· судові засідання проводити з використанням суддями та сторонами засобів індивідуального захисту;

· перейти на опрацювання електронної кореспонденції;

· за наявності технічної можливості забезпечити працівникам апарату суду умови для виконання посадових обов'язків дистанційно;

· довести до відома учасників судових процесів можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами.

Якщо спробувати підвести певні підсумки, то можна сказати, що суди працюють, рекомендацій Вищої ради правосуддя в судах дотримуються, а чи відбудеться пришвидшене впровадження ЄСІТС - покаже час.

В'ячеслав Саприкін,

адвокат, юрист ЮК Legal House

Читайте також: Податкові канікули: які податки дозволено не платити

Не втрачайте важливу інформацію в кризових ситуаціях! Будьте в курсі розкладу судових засідань та завантаженості суддів. Відстежуйте судові справи за контрагентами, аналізуйте правові позиції та судові рішення з понад 85 млн. Формуйте власну сильну позицію із Системою аналізу судових рішень VERDICTUM. Отримайте тестовий доступ за посиланням.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини