Верховний Суд України на спільному зседании судових палат у цивільних і господарських справах 11 травня 2016 року розглянув справу № 6 -824цс16 про визнання недійсним і відміні розпорядження Теофипольской районної державної адміністрації Хмельницької області, визнанні недійсним договори оренди землі.
При розгляді була сформульована наступна правова позиція.
По сенсу частини першої статті 203, частини першої статті 215 ГК основою недійсності угоди являється недотримання у момент здійснення угоди стороною (сторонами) вимог, встановлених частями 1-3, 5 і 6 статей 203 справжні Кодекси, і, зокрема, коли зміст угоди суперечить ГК, іншим актам цивільного законодавства.
Згідно частини першої статті 632 ГК ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки і тому подібне), що встановлюються або регульовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
По сенсу частини першої статті 15 Закону "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата з вказівкою її розміру, індексації, форм платежу, термінів, порядку її внесення і перегляду і відповідальності за її несплату. Відсутність в договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 справжнього Закону є основою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Орендна плата відповідно до статті 21 Закону "Про оренду землі" - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Річна орендна плата за земельні ділянки, що знаходяться в державній або комунальній власності, не може бути менше розміру земельного податку, який встановлюється Законом "Про плату за землю", і перевищувати 10% їх нормативної грошової оцінки.
Частиною першої пункту 289.1 статей 289 НК і частиною першої статті 13 Закону "Про оцінку земель" передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності обов'язково проводиться і використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянокяка є капіталізованим рентним доходом (дохід, який можна отримати із землі як чинника виробництва залежно від якості і місця розташування земельної ділянки), визначеним по встановлених і затверджених нормативах (стаття 1 Закону "Про оцінку земель").
Враховуючи вищесказане, можна зробити висновок, що обов'язок по сплаті орендної плати є нормативно врегульованою і не може визначатися або змінюватися і припинятися сторонами договору по власному волевиявленню.
Враховуючи, що дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів по орендній платі до місцевих бюджетів в законодавчо певних межах шляхом їх вірного правового регулювання безпосередньо відноситься до інтересів держави, помилково рахувати факт непроведення нормативної грошової оцінки в порядку встановленим законодавством, чисто формальною основою для визнання спірного договору недійсним.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
Нова платформа від ЛИГА:ЗАКОН: повна правова картина дня, законодавство, шаблони договорів, аналітика і багато що інше, що необхідно для роботи юриста!
Спробувати безкоштовно
Купити
