Правлінням НБУ прийнята постанова від 1 грудня 2015 року № 847 про схвалення Методики розрахунку уповноваженими банками лімітів відкритої валютної позиції.
Досі уповноважені банки здійснювали розрахунок загальної (довгою/короткою) відкритої валютної позиції відповідно до вимог постанови від 31 березня 2014 роки № 182. Цей документ передбачав графік включення резервів в інвалюті під активні операції банків. Так, за станом на 1 грудня 2015 року банки вже включать в розрахунок загальній (довгою/короткою) відкритій валютній позиції 100% резервів від загальної суми.
Крім того, постановою № 182 банкам було надано право не продавати суму, на яку було перевищено встановлене значення ліміту загальної довгої відкритої валютної позиції (Л13-1) внаслідок проведення операцій, спрямованих на збільшення основного капіталу. Банк мав таку можливість за умови, що він приведе загальну довгу відкриту валютну позицію у відповідність зі значення ліміту шляхом реструктуризації (зміни валюти зобов'язання) кредитної заборгованості в іноземній валюті позичальників. Банк зобов'язаний був подати відповідний план в НБУ.
Але у зв'язку зі схваленням нової Методики відпала необхідність в постанові № 182. Відповідно, постанова № 182 було скасовано, а відповідна норма перенесена постановою від 1 грудня 2015 року № 848 у постанова від 3 вересня 2015 року № 581.
Таким чином Національний банк України привів нормативну базу по відкритій валютній позиції у відповідність із загальноприйнятими міжнародними стандартами.
Джерело: НБУ
