Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 21 жовтня 2015 року № 6-202цс15 розглянув справу про визнання договору дарування недійсним і про відновлення права власності на квартиру.
Суд сформулював наступну правову позицію. Виходячи зі змісту статей 203, 717 Цивільного кодексудоговір дарування вважається ув'язненим, якщо сторони мають повне уявлення не лише про предмет договору, але і досягли згоди за усіма його істотними умовами. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного зробити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування, правовою метою якого є передача власником свого майна у власність іншої особи без отримання взаємної винагороди.
Якщо особа, що зробила угоду, помилилася відносно обставин, які мають істотне значення, така угода може бути визнана судом недійсної. Істотне значення має помилку відносно природи угоди, прав і обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка відносно мотивів угоди не має істотного значення, окрім випадків, встановлених законом (частина перша статті 229 ГК).
Сам по собі факт прочитання сторонами тексту оспорюваного договору дарування і роз'яснення нотаріусом істоти договору не може бути основою для відмови в задоволенні позову про визнання цього договору недійсним.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність помилки - неправильного сприйняття позивачем фактичних обставин угоди, що вплинуло на волевиявлення особи при укладенні договору дарування замість договору довічного утримання, суду необхідно встановити: вік позивача, його стан здоров'я і необхідність у зв'язку з цим у відході і сторонній допомозі; наявність у позивача спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором дарування дарувальником обдаровуваному і продовження позивачем проживати в спірній квартирі після укладення договору дарування, і тому подібне.
Тільки у разі встановлення цих обставин норми частини першої статті 229 і статей 203 і 717 ГК в сукупності вважаються правильно застосованими.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
