На засіданні Судової палати у господарських справах Верховного Суду України 20 травня 2015 року було розглянуто справу № 3-122гс15 за позовом виконавського комітету Бориспільської міської ради Київської області до малого приватного підприємства "Борату" про внесення змін до договору про сплату засобів замовників, що притягаються для розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури (ув'язнений 13 жовтня 2008 року), і по зустрічному позову про відміну рішення і внесення змін до договору. Позивач просив про перерахунок непереданих частин площ, прийнятих в експлуатацію, в грошові кошти відповідно до розрахунку пайової участі. Позов був задоволений.
ВСУ погодився з висновком суду касаційної інстанції про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин п. 7 Завершальних положень Закону "Про регулювання містобудівної діяльності". При цьому суд виходив з преюдиціальності фактів, встановлених судовими рішеннями в іншій господарській справі, предметом якої було неналежне виконання МЧП "Борату" договору про сплату засобів замовників, що притягаються для розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Борисполя.
ВСУ роз'яснив, що 12 березня 2011 року набув чинності Закон "Про регулювання містобудівної діяльності" (ч. 3 ст. 40 Закону набула чинності з 1 січня 2013 року). Відповідно до вимог ст. 40 Закону порядок залучення, розрахунку розміру і використання засобів пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до справжнього Закону. Замовник, який має намір забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь в створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту, окрім випадків, передбачених ч. 4 цих статті. Пайова участь в розвитку інфраструктури населеного пункту полягає в перерахуванні замовником до прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету засобів для створення і розвитку вказаної інфраструктури.
Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається в договорі, ув'язненому з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органу місцевого самоврядування розміру пайової участі в розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкту, визначеної згідно з будівельними нормами, державним стандартам і правилами. У випадку якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкту не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:
1) 10% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкту - для нежитлових будівель і споруд;
2) 4% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкту - для житлових будинків.
Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів і передачі матеріальних або нематеріальних активів (у тому числі житлових і нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), окрім пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченою цією статтею, а також окрім випадків, певних ч. 5 ст. 30 цього Закону.
Згідно п. 7 Завершальних положень Закону якщо договором про пайову участь, який ув'язнений до набуття чинності Законупередбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в об'ємах інших, чим визначено справжнім Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із справжнім Законом. Будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальною або нематеріальною), передачу частини (процентної долі) площ прийнятих в експлуатацію об'єктів містобудування, окрім пайової участі відповідно до цього Закон, прийняті до набуття чинності справжнього Закону, підлягають приведенню у відповідність із справжнім Законом.
Приведена норма не містить обмовку про те, що її дія поширюється тільки на договори, термін виконання зобов'язання по яких не настав.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
